Останніо роблю ся барс сентиментальна. Не знам ци то квестія тяжових гормонів, ци уж звичайні ся старію... Все як верталам домів то робилам реманент во вшитких шафах і скринях, глядаючи цікавих перелок серед старих родинних лахів. Мої мама і баба все одкладали своі улюблени строї, котри юж вишли в моди (або з іх розміру ) з надійом же даколи ся іщи придаджут. І ту власні появлям ся я- як Індіана Джонс серед домашніх пелен... витігам тоти стари скарби на світло денне і даю ім друге життя в своєй гардеробі. Так власні было з чорно-білим шведриком котри мам на знимці. То памятка по моєй покійной бабусі Парасці, котра часто в ним ходила. Все як го вберам чую, якби гріл ня не сам шведер, але тепло бабиних рамен. Кольчики котри до нього вбралам то подарок од другой бабусі- Олени. Баба обійшли в них десятки Маланок, весіль і інших імпрез, за кожним разом виглядаючи як звізда Думам же про родинни скарби яки ношу на штоден, буду мусіла зробити цілий цикль постів Тим більше, же ...
folk, fashion, food and design based on Lemko traditions