Przejdź do głównej zawartości

Вбрана в родинни гісторії / Ubrana w rodzinne historie



Останніо роблю ся барс сентиментальна. Не знам ци то квестія тяжових гормонів, ци уж звичайні ся старію...

Все як верталам домів то робилам реманент во вшитких шафах і скринях, глядаючи цікавих перелок серед старих родинних лахів. Мої мама і баба все одкладали своі улюблени строї, котри юж вишли в моди (або з іх розміру😉) з надійом же даколи ся іщи придаджут. І ту власні появлям ся я- як Індіана Джонс серед домашніх пелен... витігам тоти стари скарби на світло денне і даю ім друге життя в своєй гардеробі.

Так власні было з чорно-білим шведриком котри мам на знимці. То памятка по моєй покійной бабусі Парасці, котра часто в ним ходила. Все як го вберам чую, якби гріл ня не сам шведер, але тепло бабиних рамен.

Кольчики котри до нього вбралам то подарок од другой бабусі- Олени. Баба обійшли в них десятки Маланок, весіль і інших імпрез, за кожним разом виглядаючи як звізда ✨

Думам же про родинни скарби яки ношу на штоден, буду мусіла зробити цілий цикль постів 🤔 Тим більше, же моя кольекція памяток вчера побільшила ся о презенти від баби мого шугая- в тому цілий зестав суперанцких пасків з шальених років вісемдесятих! 

Ostannio roblu sia bars sentymentalna. Ne znam cy to kwestia tjażowych hormoniw, cy już zwyczajni sia stariju...

Wse jak wertałam domił to robyłam remanent wo wszytkych szafach i skryniach, hladajuczy cikawych perełok sered rodynnych łachiw.  Moi mama i baba wse odkładaly swoi ulubleny stroi, kotry już wyszly z mody (abo z ich rozmiru 😉 ), z nadijom że dakoly sia iszczy prydadżut. I tu właśni pojawlam sia ja- jak Indiana Jones sered domasznich pelen... wytiham toty rodynny skarby na świtło denne i daju im druhe żyttja w swojej harderobi.

Tak właśni było z czorno-biłym szwedrykom kotry mam na znymci. To pamjatka po mojej pokijnoj babusi Parasci, kotra czasto w nym chodyła. Wse jak ho wberam czuju, jakby hrił nia ne sam szweder, ale tepło babynych ramen. 

Kolczyky kotry do nioho wbrałam, to zas podarok od druhoj babusi- Oleny. Baba obijszly w nych desiatky Małanok, wesil i inszych imprez, za kożnym razom wyhladajuczy jak źwizda ✨

Dumam, że pro rodynny skarby, kotry noszu na sztoden, budu musiła zrobyty ciłyj cykl postiw🤔 Tym bilsze, że moja kolekcja pamiatok wczera pobilszyła sia o podarky wid baby moho szuhaja- w tomu ciłyj zestaw superanckych paskiw z szalenych rokiw wisemdesiatych!

***

Ostatnimi czasy robię się bardzo sentymentalna. Nie wiem czy to kwestia ciążowych hormonów, czy zwyczajnie się starzeję...

Zawsze jak wracam do domu, robię remanent w szafach i skrzyniach, szukając perełek wśród rodzinnych ciuchów. Moja mama i babcia zawsze odkładały swoje ulubione kreacje, które już wyszły z mody (albo z ich rozmiaru), z nadzieją że jeszcze kiedyś się przydadzą.
I tu właśnie pojawiam się ja- jak Indiana Jones wśród domowych pieleszy- wyciągam rodzinne skarby na światło dzienne i daję im drugie życie w swojej szafie.

Tak właśnie było z czarno-białym sweterkiem ze zdjęcia. To pamiątka po mojej zmarłej babci Teresce, która często w nim chodziła. Zawsze gdy go ubieram czuję, jakby grzała mnie nie dzianina, ale ciepło babcinych ramion...

Kolczyki, które do niego ubrałam, to z kolei prezent od drugiej babci-Helenki. Babcia obskoczyła w nich dziesiątki Małanek, wesel i innych imprez, za każdym razem wyglądając w nich jak gwiazda ✨

Myślę o całym cyklu postów ze stylizacjami złożonymi z rodzinnych pamiątek 🤔, zwłaszcza, że moja kolekcja wczoraj powiększyła się o prezenty od babci mojego chłopaka- w tym cały zestaw szałowych pasków z lat osiemndziesiątych! 







Komentarze

Popularne posty z tego bloga

Остатні тепли дни / Ostatnie ciepłe dni

Півметок осени уж за нами. На деревах лишили ся остатні листки... але закля світ огорне велика темниця переплітана з млаком, вартат зімати кус промиків сонця до кошінки.  Я тото сонце імалам в огродничках, котри колиси купилам свому хлопчиску на переберану імпрезу. Коштували ня певно зо три злоти, і як ся потім оказало, сут то огроднички для вагітних.  За то тепер ношу іх я.  Признате же цілком добрі лучат ся з вишиванком і кожухом в стилю ретро... 😉 Piłmetok oseny uż za namy. Na derewach lyszyly sia ostatni lystky... ale zakla świt ohorne welyka temnycia pereplitana z młakom, wartat zimaty paru promykił soncia do koszinky.  Ja toto sonce imałam w ohrodnyczkach, kotry kolysy kupyłam swomu chłopczysku na pereberanu imprezu. Kosztuwaly nia pewno zo try złoty, i jak sia potim okazało, sut to ohrodnyczky dla wahitnych. Za to teper noszu ich ja.  Pryznate, że ciłkom dobri łuczat sia z wyszywankom i kożuchom w stylu retro...  😉 *** Półmetek jesieni już za nami. Na drzewach zostały ostatnie

Улюбльени черевики на осін / Ulubione buty na jesień

Повідают, же дівчата ділят ся на тоти, котри нигда не мают дос черевик, і тоти котри зберают торебки. Я здецидувані враховую ся в тоту першу групу. Кед б ы лам молодша, нич не поправляло мі так гумору як нова пара шпільок. І хоц вмілам в них ходити і добрі ся в них чулам, то з віком х ы бал однак пришло мі кус розуму і тепер звичайні жаль мі хроши на невигідне взуття. Гнеска хотілам ся з Вами поділити моіма улюбленима парами осінніх черевик, котри ідеальні підкресляют фолькови і бохо стилізацйі. Передставлям іх в колєйности од найвижчих, до найникших ;) Powidajut, że diwczata dilat sia na toty, kotry nyhda ne majut dos czerewyk, i toty kotry zberajut torebky. Ja zdecyduwani wrachowuju sia w toty perszu hrupu. Ked byłam mołodsza, nycz ne poprawlało mi tak humoru jak nowa para szpilok. I choc wmiłam w nych chodyty i dobri sia w nych czułam, to z wikom chybal odnak pryszło mi kus rozumu i teper zwyczajni żal mi hroszy na nawyhidne wzuttja. Hneska chotiłam sia z Wamy podilyty moima ulubl